Інші послуги:
Посвідчення
– Заява в довільній формі;
– копія документа, що посвідчує особу заявника, а в разі надання документів законним представником/ уповноваженою особою – документа, що посвідчує особу, від імені якої подається заява, а також документа, яким надано повноваження законному представникові/ уповноваженій особі представляти інтереси таких осіб, оформленого відповідно до законодавства;
– копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
– копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка на дату подання заяви перебуває на обліку в Єдиній Web-орієнтованій інформаційній технології формування сегменту «Облік ВПО» як внутрішньо переміщена особа, зареєстрована в місті Харкові (для внутрішньо переміщеної особи);
– фото 30 мм х 40 мм;
– копії інших документів, необхідних для видачі посвідчення (про зміну прізвища (у разі його зміни), свідоцтва про шлюб, судових рішень тощо)
– згода на обробку персональних даних.
Для отримання посвідчення реабілітованої особи: реабілітована особа або її законний представник / уповноважена особа звертаються до управління соціального захисту населення адміністрації району Харківської міської ради
Підставою для видачі посвідчення реабілітованої особи є належним чином засвідчені копії висновку та рішення Національної комісії з реабілітації про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій (встановлених зразків згідно з додатками до Положення про Національну комісію з реабілітації, затвердженого наказом Міністерства культури України від 25.10.2018 № 926).
Якщо особа була реабілітована до 05.05.2018 (дня набуття чинності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”) та згідно зі ст. 6 Закону України „Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” має право на пільги, підставою для видачі такій особі посвідчення є один із зазначених документів:
– довідка про реабілітацію, яку було видано органами прокуратури, Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР або Служби безпеки України;
– рішення / ухвала суду про реабілітацію;
– довідка органів внутрішніх справ, видана на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо);
– довідка про реабілітацію, яку було видано в інших країнах колишнього СРСР
Неповний або неналежним чином оформлений пакет документів.
Посвідчення реабілітованої особи видається реабілітованій особі або її законному представнику / уповноваженій особі під особистий підпис
Закон України „Про Реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” від 17.04.1991 № 962-XII;
Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР;
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.2021р. № 535 „Деякі питання реалізації Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»”;
Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.03.2021р. № 167 „Про затвердження Порядку видачі посвідчень реабілітованим, які мають право на пільги, передбачені Законом України «Про Реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»”
Для видачі посвідчення жертви нацистських переслідувань, яка має право на пільги, встановленні статтею 61 Закону, та листи талонів, подаються:
заява;
паспорт громадянина України або інший документ, який засвідчує особу;
один з документів:
довідка, видана органами служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав;
довідка Військово-медичного музею колишнього СРСР (м. Санкт-Петербург);
довідка Міжнародної служби розшуку Червоного Хреста;
довідка з архівів-музеїв, утворених в місцях розташування колишніх фашистських концтаборів (Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Равенсббрюк та інші), гетто та інших місцях примусового тримання і примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також архівів іноземних антифашистських організацій;
довідка Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років при Верховній Раді України.
В окремих випадках посвідчення може видаватись також на підставі документів, які містять необхідні відомості про факт нацистських переслідувань, а саме:
довідки, витягу з документів особової справи за місцем роботи;
довідки з книг руху вихованців дитячих закладів із зазначенням назви цих закладів та часу перебування в них особи, яка звернулася за отриманням посвідчення;
свідчення іноземних громадян, які проживають нині у Федеративній Республіці Німеччині або в інших державах, про нацистські переслідування особи, яка звернулася за отриманням посвідчення, засвідчених за місцем проживання у відповідних державних органах цих країн.
Вищезазначені довідки повинні містить інформацію про факт ув’язнення неповнолітніх (яким на момент ув’язнення не виповнилось 18 років) в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визначених статтею 1 Закону, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також народження дітей у зазначених місцях примусового тримання їх батьків.
Для видачі посвідчення жертви нацистських переслідувань, яка має право на пільги, встановленні статтею 62 Закону, та листів талонів, подаються:
заява;
паспорт громадянина України або інший документ, який засвідчує особу;
довідка медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (копія) (для осіб з інвалідністю) / витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (в електронній формі);
один з документів:
довідка, видана органами служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав;
довідка Військово-медичного музею колишнього СРСР (м. Санкт-Петербург);
довідка Міжнародної служби розшуку Червоного Хреста;
довідка з архівів-музеїв, утворених в місцях розташування колишніх фашистських концтаборів (Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Равенсббрюк та інші), гетто та інших місцях примусового тримання і примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також архівів іноземних антифашистських організацій;
довідка Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років при Верховній Раді України.
В окремих випадках посвідчення може видаватись також на підставі документів, які містять необхідні відомості про факт нацистських переслідувань, а саме:
довідки, витягу з документів особової справи за місцем роботи;
довідки з книг руху вихованців дитячих закладів із зазначенням назви цих закладів та часу перебування в них особи, яка звернулася за отриманням посвідчення;
свідчення іноземних громадян, які проживають нині у Федеративній Республіці Німеччині або в інших державах, про нацистські переслідування особи, яка звернулася за отриманням посвідчення, засвідчених за місцем проживання у відповідних державних органах цих країн.
Вищезазначені довідки повинні містить інформацію про факт ув’язнення колишніх малолітніх (яким на момент ув’язнення не виповнилось 14 років) в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визначених статтею 1 Закону, визнаних особами з інвалідністю.
Для видачі посвідчення жертви нацистських переслідувань, яка має право на пільги, встановленні статтею 63 Закону, подаються:
заява;
паспорт громадянина України або інший документ, який засвідчує особу;
один з документів:
довідка, видана органами служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав;
довідка Військово-медичного музею колишнього СРСР (м. Санкт-Петербург);
довідка Міжнародної служби розшуку Червоного Хреста;
довідка з архівів-музеїв, утворених в місцях розташування колишніх фашистських концтаборів (Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Равенсббрюк та інші), гетто та інших місцях примусового тримання і примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також архівів іноземних антифашистських організацій;
довідка Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років при Верховній Раді України.
В окремих випадках посвідчення може видаватись також на підставі документів, які містять необхідні відомості про факт нацистських переслідувань, а саме:
довідки, витягу з документів особової справи за місцем роботи;
довідки з книг руху вихованців дитячих закладів із зазначенням назви цих закладів та часу перебування в них особи, яка звернулася за отриманням посвідчення;
свідчення іноземних громадян, які проживають нині у Федеративній Республіці Німеччині або в інших державах, про нацистські переслідування особи, яка звернулася за отриманням посвідчення, засвідчених за місцем проживання у відповідних державних органах цих країн.
Вищезазначені довідки повинні містить інформацію:
про факт ув’язнення колишніх в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визначених статтею 1 Закону, за період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни;
про факт насильного вивезення на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім СРСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав;
про факт, що особа була дитиною партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв’язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням.
Для видачі посвідчення, яке видається дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, подаються:
заява;
паспорт громадянина України або інший документ, який засвідчує особу;
свідоцтво про одруження;
свідоцтво про смерть жертви нацистських переслідувань;
довідка МСЕК померлого громадянина;
посвідчення жертви нацистських переслідувань померлого громадянина;
посвідчення жертви нацистських переслідувань померлого громадянина”, відповідно до Постанови № 1467
Заява та документи, необхідні для видачі посвідчення, подаються особою до управління соціального захисту населення
або в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (у разі технічної можливості)*
* До утворення територіальних органів Національної соціальної сервісної служби та початку виконання відповідних функцій у повному обсязі заява та документи, необхідні для видачі посвідчення, можуть подаватись особою до органу соціального захисту населення районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради.
Документи, які підтверджують, що особа є жертвою нацистських переслідувань.
Послуга не надається у разі не подання відповідних документів.
Посвідчення видаються особисто або за їхнім дорученням рідним чи іншим особам за місцем проживання жертв нацистських переслідувань.
Закон України „Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000 № 1584-III (далі – Закон),
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 „Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань”.
– Заява;
– паспорт громадянина України;
– документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків;
– пенсійне посвідчення.
Для внутрішньо переміщених осіб:
– довідка внутрiшньо перемiщеної особи
Особисто заявником, законним представником або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, оформленої у відповідності з вимогами чинного законодавства.
– Відповідний вік;
– звернення за зареєстрованим місцем проживання.
Ненадання повного та належно оформленого пакету документів
Особисто заявником, законним представником або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, оформленої у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Закон України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 № 2195-IV;
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 05.04.2006 № 107„Про порядок посвідчення права особи на пільги відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”
- Пред’являється:
- паспорт громадянина України / тимчасове посвідчення громадянина України;
- надається:
- заява про видачу посвідчення ,,Ветеран праці”;
- одна фотокартка розміром 30 × 40 міліметрів;
- інформація від Пенсійного фонду України щодо обчислення стажу роботи (якщо зареєстроване / задеклароване місце проживання особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці)
Заява та документи, необхідні для установлення статусу, видачі посвідчення ветерану праці, подаються особою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання
Наявність необхідного трудового стажу.
Вiдсутнiсть повного пакету документів або їх недостовірність.
Видача особі посвідчення / рішення про відмову у видачі посвідчення проводиться посадовою особою виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг.
Посвідчення / рішення про відмову у видачі посвідчення вручаються особисто ветеранам праці або за їхнім дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.
Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16.12.1993 № 3721-XII
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.1994 № 521 „Про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака „Ветеран праці” (зі змінами).